Ошибка
  • JUser: :_load: Не удалось загрузить пользователя с ID: 344
Среда, 03 Июнь 2020 10:07

«Дві доби не спав і мало не посивів»: майже три тижні вінничанин намагався забрати свою вагітну Малу у нових господарів


Впродовж трьох тижнів мешканець села Мізяківська Слобідка Калинівського району Віктор Харченко намагався забрати свою німецьку вівчарку з родини, яка її привласнила завдяки вінницькій волонтерці. 14 травня собачка на кличку Мала вибігла зі свого подвір’я прогулятися до лісу, який знаходиться поблизу помешкання пана Віктора. Але додому того дня вівчарка не повернулась, повідомляє Vlasno.info.

Об этом сообщает Преступная Россия

Віктор Васильович розповів, що відразу кинувся на пошуки собаки. Спочатку обійшов ліс, тоді об’їздив усі найближчі села, опитав селян, але ніхто не бачив вівчарки з ошийником. Розвішав оголошення на стовпах у селах Павлівка, Мізяків, Мізяківська Слобідка. На третій день марних пошуків вирішив подати оголошення на ОЛХ. А ввечері йому зателефонували та повідомили, що собака в надійних руках.

"Мені було так боляче, тому що вона для мене рідна, як дитина, дуже люблю її. Переживав щохвилини за неї, тому що вона голодна, сама. Хотів знати, що вона хоч жива і не попала у браконьєрський капкан чи не заплуталася у чомусь. Дві доби не міг заснути, мало не посивів. Після того як дав оголошення в ОЛХ, ввечері зателефонувала волонтерка Катя й повідомила, що моя Мала у чужій родині. Я не міг у це повірити. У мене був шоковий стан. Як так можна було вчинити, коли у неї є господар і її шукає?! Моя Мала собака соціальна, не агресивна, доглянута, красива", – обурено розповідає Віктор.

Чоловік неабияк розхвилювався, що його собаку можуть уже не повернути. Почав всіляко просити жінку віддати Малу. Волонтерка дала Віктору телефон нових господарів Малої. Звернувся до родини, яка забрала його вівчарку. Нові власники хотіли переконатися, що собачка дійсно його: попросили надати паспорт на неї, але у чоловіка його не було, лише довідка про всі щеплення.

"У мене вдома крім Малої є ще три собаки, одну я взяв з собачого притулку. Але я ж не можу свою Малу залишити жити в іншій родині. Вона із самого малку живе у мене. Їй вже чотири роки. Для неї це стрес опинитися в іншій родині. У нас у селі ніхто не робить паспорт для собаки і я теж його не зробив. Скинув лише її фото дворічної давнини новим "власникам". Я тоді тільки будувався і тому навколо був безлад у дворі. Зараз у моїх собачок найкращі умови", – розповідає чоловік.

За словами вінницької волонтерки Катерини Христич, їй зателефонували рибалки й попросили забрати собаку, яка бігала біля річки та просила в них їжі. Чоловіки переживали за тварину, не хотіли, щоб вона там загинула.

"Мені повідомили, що біля села Гущинці бігає вівчарка, але її ніхто не шукає. Люди не поїхали додому того дня, а залишилися ночувати біля річки заради собачки. Наступного дня, 17 травня, я приїхала, щоб її забрати. На собачці не було ошийника. В той вечір я поширила на Фейсбуці оголошення, що знайшли собачку і хто хоче її забрати собі. Перед цим перевірила різні оголошення в інтернеті чи її ніхто не шукає. Згодом одна родина погодилася взяти до себе вівчарку. Переконавшись, що їй у цих людей буде добре, я передала. Уже ввечері побачила оголошення, що господар шукає цю ж собаку", – каже волонтерка.

sobaka-vinnitsia-mala-0 1
sobaka-vinnitsia-mala-89 1

Жінка відразу зателефонувала до господаря собаки й почала його інформувати про усі події, які відбулися. Також розпитувала пана Віктора, як він міг втратити домашнього улюбленця. А коли побачила фото, де собачка на прив’язі – була вражена.

"Віктор надіслав фото, де собачка була на прив’язі, навколо все розкидане, у неї якась розвалена будка. І я розумію, що собака попала у родину, де почувається королевою. Уже бажання віддавати вівчарку у рабство не було. Для нас собаки – як діти, а не ті, яких потрібно тримати на прив’язі. Потім до мене почали телефонувати його друзі та емоційно просили віддати собачку. Врешті-решт, десь через десять днів родина, яка прийняла собачку, вирішила її повернути", – додає Катерина.

Пан Віктор зізнався, що кожного дня телефонував до нових господарів, ночами не спав. Хотів звертатися до поліції, бо нові "власники" не хотіли провертати вівчарку. Але згодом його Малу все ж таки вирішили повернути. Не втрачаючи жодної хвилини, справжній господар Малої миттєво виїхав на вказане місце зустрічі із новими "власниками" та його вівчаркою. Чотирилапа відразу почала облизувати Віктора, виляла хвостом. Віктор Васильович не зміг кілька хвилин говорити. Почав обіймати свою чотирилапу вівчарку, гладити, чіпляти ошийника й радіти, що вона нарешті з ним і все позаду. Тепер чоловік нізащо її не відпустить гуляти без нього у ліс.

sobaka-vinnitsia-mala-5 1
sobaka-vinnitsia-mala-7 1
sobaka-vinnitsia-mala-2 1
sobaka-vinnitsia-mala-1 1

Щоб таких ситуацій не траплялося у вінничан, адвокатка Наталя Шибінська радить завести паспорт для домашньої тваринки і неабияк слідкувати за нею.

"Якщо господар немає відповідних документів на тварину, то з юридичної точки зору він на неї немає прав. Власники тварини можуть лише в судовому порядку довести, що це їхня тварина. Коли вівчарка отак бігала і була в небезпеці, то це свідчить про неналежний догляд за нею. Взагалі, волонтери повинні все задокументовувати письмово: що вони робили з твариною, хто їм телефонував, якою вони її зустріли тощо. У нас, на жаль, не розписується у законі, як потрібно утримувати домашніх тварин. Є загальнолюдські правила. У законі про жорстоке поводження тварин йдеться, що якщо тварина знаходиться у затягнутому зашморгу, під палючим сонцем, немає ніякого накриття, то це надає їй страждання. За таке діяння господар може отримати штраф", – зауважує адвокатка Наталя Шибінська.

У статті 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" йдеться про те, що виловлені собаки повинні протягом семи днів з дня їх вилову обов’язково утримуватися на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред’явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання. Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за відсутності сторонніх осіб із 5-ї до 7-ї години або після 20-ї години (влітку — після 22-ї години).

Якщо протягом двох місяців власник знайденої собаки не знайшовся, то право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні. Якщо ж ця люди не хоче приймати тварину, то вона переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Поверненні власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.

Фото: Наталя Притуляк


Джерело статті: “http://vlasno.info/suspilstvo/dopomoga/sotszakhist/item/36989-dvi-doby-ne-spav-i-malo-ne-posyviv”

Интересное